15:12:00  

Метод проектів

Метод проектів –  одна з альтернатив класно–урочної системи, що використовується як доповнення до інших видів навчання. Головна перева...

Метод проектів – одна з альтернатив класно–урочної системи, що використовується як доповнення до інших видів навчання. Головна перевага такої системи в тому, що дитина з великою зацікавленістю виконує ту діяльність, яку обере самостійно.

Метод проектів – особистісно-зорієнтований, дає змогу застосовувати різні дидактичні підходи (навчання в роботі, незалежні знання, спільне навчання, рольова гра, дискусія, командне навчання), навчатися на особистому досвіді та на досвіді інших, врешті, дає задоволення учням, оскільки вони бачать результати своєї праці.

Під час роботи над проектом учитель виконує функцію консультанта. Він допомагає учням у пошуку інформації, координує процес роботи над проектом, підтримує, заохочує учнів. Знаючи добре свій предмет, він має бути компетентним і в інших галузях науки, розуміти своїх учнів, враховувати їх можливості, інтереси, бути комунікабельним, толерантним, творчим.

Отже, метод проектів має великі педагогічно-психологічні можливості. Під час виконання проектів вирішуються освітні, розвивальні й виховні завдання:

•    створення образу цілісних знань; підвищення мотивації в отриманні додаткових знань;
•    вивчення методів наукового пізнання, здатність до рефлексії та інтерпретації результатів;
•    розвиток дослідницьких і творчих якостей особистості;
•    формування комунікативних компетентностей, базового алгоритму соціальної взаємодії, поведінки.

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом визначеного часу.

Сьогодні проектування стає важливим компонентом життєдіяльності, та проте метод проектів не повинен витісняти класно—урочну систему.

Проектна технологія висуває певні вимоги до її організації:

• наявність значущої в дослідницькому плані проблеми, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку;
• самостійна діяльність учнів; вона може бути груповою, парною чи індивідуальною;
• використання дослідницьких методів;
• визначення мети і поетапних завдань;
• визначення масштабів роботи, засобів і методів досягнення мети;
• плануючи проект, необхідно продумати його загальну модель – це загальний образ, остаточний результат.

Правила для вчителя, який вирішив працювати за допомогою методу проектів

1.     Учитель сам вибирає, чи буде він працювати за допомогою методу проектів. Ніхто з адміністрації школи не може нав’язати йому це рішення. При цьому всі члени шкільного колективу поділяють відповідальність за його роботу.

2.     Учитель повністю відповідає за дітей, які беруть участь у проекті, за їхні успіхи і за їхню безпеку.

3.     Учитель довіряє учням, вважає їх рівноправними учасниками спільної творчої роботи і постійно підкреслює своєю поведінкою цю довіру.

4.     Учитель надає учням можливість вільно й самостійно працювати. Він створює для цього всі умови.

5.     Учитель вибирає нову позицію, переходячи від ролі лектора і контролера до ролі помічника і наставника.

6.     Учитель стежить за своїм мовленням з точки зору дальтонівського підходу (не "Ти зробив це неправильно!", а "Чому ти це зробив так ?").

7.     Учитель втручається в самостійну роботу дітей тільки тоді, коли цього вимагають обставини або учні самі про це просять.

Проектна діяльність завершується реальним практичним результатом. Матеріали дослідження оформляються у вигляді альбому, збірника, плану-карти, фільму, виставки, путівника тощо. Відбувається публічний захист проекту (презентація). За підсумками роботи здійснюється ґрунтовний аналіз дій та виготовленого продукту. Якщо потрібно, пропонуються корективи, дається оцінка, виробляються пропозиції та рекомендації, щодо можливого використання проектного продукту.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури можна запропонувати таку класифікацію:

За характером домінантної діяльності	пошуковий
	дослідницький
	творчий
	ігровий
	практично-орієнтовний
	орієнтувальний
За предметно-змістовою галуззю	монопроект
	міжпредметний
За характером контактів	серед учасників однієї школи
	серед учнів класу
	у місті
	у країні
	у різних країнах світу
За кількістю учасників	індивідуальний
	парний
	груповий
	колективний
	масовий
За тривалістю	короткий
	довготривалий

У виконанні проектів виділяють такі взаємопов’язані етапи:

1 етап – організаційно – підготовчий:

·        підготовка до проектування, визначення теми, мети і завдань проекту;

·        планування – вироблення плану дій:

-         визначення джерел інформації;

-         вибір способів збирання інформації;

-         вибір способів презентації;

-         вибір форми звіту (кінцевий результат);

-         розподіл завдань між членами проекту.

2 етап – пошуковий (власне проект) – дослідження:

·        збір інформації;

·        проведення експерименту;

·        анкетування;

·        робота з літературою;

·        спостереження за об’єктами;

·        аналіз інформації;

·        формулювання висновків;

·        проведення інтерв’ю;

3 етап – підсумковий:

·        узагальнення та класифікація зібраних матеріалі;

·        виготовлення ілюстративного матеріалу (фотографії, графіки, малюнки, схеми);

·        підготовка до презентації

4 етап – презентація проекту – демонстрація проекту – кінцевий результат.

5 етап – оцінка проектної діяльності та її результатів:

·        колективне обговорення;

·        самооцінка результатів і процесу дослідження.

Учителеві дуже важливо оволодіти методикою виконання проекту. В поданій нижче таблиці пропонується більш детальніша інформація про послідовність виконання проекту, про взаємодію учня та вчителя в площині проектної діяльності.

Послідовність виконання проекту

№	Етапи роботи	Зміст діяльності учнів	Функції вчителя
1	Підготовка до проектування. Визначення теми, мети й завдання проекту	Обговорення предмета з учителем, пошук необхідної додаткової інформації, визначення мети й завдань	1.      Заява задуму. 2.      Характеристика методу проектів. 3.      Ознайомлення зі змістом проекту. 4.      Мотивація пошуку. 5.      Допомога в постановці завдань.
2	Планування	1.      Вироблення плану дій: -          визначення джерел інформації; -          вибір способів збирання інформації; -          вибір методів аналізу інформації; -          вибір засобів презентації результатів; -          формування уявлень про бажані результати (форма звіту); -          встановлення критеріїв оцінки результату і процесу; -          планування процедур; -          розподіл завдань між членами проекту; 2.      Планування завдань	1.      Висловлення припущень. 2.      Висунення пропозицій, ідей. 3.      Корекція плану та завдань.
3	Дослідження	-  Збирання інформації. -  Вирішення проміжних завдань. -  Спостереження за об’єктами. -  Проведення експериментів. -  Анкетування. -  Робота з літературою.	1.      Спостереження за роботою 2.      Непряме керування діяльністю (поради, консультації тощо)
4	Результати	1.      Аналіз інформації. 2.      Формулювання висновків.	1.      Корекція підсумкових матеріалів. 2.      Спостереження за ходом обробки результатів та аналізу інформації.
5	Оформлення звіту. Підготовка до презентації	1.      Узагальнення та класифікація зібраних матеріалів. 2.      Виготовлення ілюстративного матеріалу (фотографії, графіки, малюнки, схеми тощо). 3.      Підготовка презентаційних та інформативних матеріалів. 4.      Складання сценарію презентації.	1.      Консультування 2.      Корекція
6	Презентація	Показ результатів у формі усного звіту, звіту з демонстрацією матеріалів, письмового звіту тощо.	1.      Сприйняття звіту. 2.      Постановка доцільних запитань.
7	Оцінка проектної діяльності та її результатів	1.      Колективне обговорення. 2.      Самооцінка результатів і процесу дослідження за встановленими критеріями.	Оцінка зусиль учнів, їхньої креативності, якості використання джерел, невикористаних можливостей, творчого потенціалу звіту.
8	Післяпроектні дії	Корекція. Використання проектних результатів.	Корекція навчальної та позанавчальної діяльності.

Технологія розробки проекту:

1.     Визначення мети проекту.

2.     Визначення завдань проекту.

3.     Складання графіку реалізації проекту.

4.     Складання переліку заходів із реалізації проекту, формулювання їх очікуваних результатів.

5.     Розробка системи оцінювання проміжних і кінцевих результатів проекту.

6.     Визначення людських ресурсів, необхідних для здійснення кожного заходу.

7.     Визначення матеріально-технічних ресурсів, необхідних для здійснення кожного заходу.

8.     Складання бюджету проекту.

Варто наголосити, що важливим моментом для складання проекту є вибір теми. При цьому слід враховувати важливість і актуальність проблеми і можливе зацікавлення учасників проекту.

Назва проекту повинна містити узагальнену назву проблеми, яка досліджується в проекті.

Метою і завданням проекту є створення чогось нового – посібника, плану, відеофільму, газети, доповіді, реферату, виробу, тощо.

Мета повинна бути конкретною, спрямованою на кінцевий результат.

Якщо у школярів ще не виникло одностайного рішення щодо вибору конкретної проблеми дослідження, запропонуйте їм іще раз обговорити це питання. У будь-якому разі вибір проблеми дослідження мають здійснити самі школярі, а схвалити більшість класу.

  Запропонуйте учням визначити, яких позитивних результатів вони хотіли б досягти в результаті  успішного розв’язання  проблеми.

  На прес-конференції, шкільній лінійці, батьківських зборах, педраді тощо школярі ознайомлюють громадськість (шкільний колектив, батьків, місцевих жителів, владу, ЗМІ тощо) із своїм бажанням спільними зусиллями розв’язувати конкретну проблему. Учні запрошують на такий захід і тих осіб, які, на їхню думку, зможуть допомогти їм зібрати інформацію, знайти оптимальний шлях розв’язання проблеми, за необхідності підтримають.

Для дослідження учні можуть зосередити свою увагу на одній із проблем, поданих нижче, або взяти для дослідження будь-яку іншу проблему вашої громади, що потребує свого розв’язання.

Приклади проблем школи та учнівської молоді:

-         рівень культури школярів під час спілкування має бути вищим;

-         відсутні місця організації дозвілля молоді в позаурочний час.

Приклади проблем місцевої громади:

-         поблизу школи стоять рекламні щити, що рекламують тютюнові вироби та алкогольні напої;

-         одна з вулиць, на якій мешкає багато учнів вашого класу, потребує благоустрою або заборони проїзду вантажного транспорту тощо.

Приклади екологічних проблем:

-         у вашому населеному пункті (мікрорайоні) немає парку;

-         місцеві підприємства забруднюють довкілля;

-         сміттєзвалища немає, або воно невпорядковане, або розташоване в невідповідному місці.   

Приклади проектних тем, що стосуються здоров’я:

-         « Моє здоров’я залежить…»

-         «Я знаю про ВІЛ…»

-         «Здорове харчування»

-         «Косметичні засоби та здоров’я»

-         «Відмова від небезпечних пропозицій в умовах тиску і насилля»

-         «Безпека щоденного життя»

-         «Вогонь – твій друг чи ворог ?»

Презентація матеріалів дослідження перед широкою аудиторією є неодмінним складником проектної діяльності. ЇЇ можна провести перед учнівським колективом, громадськістю. Успішна презентація результатів дослідження може підштовхнути до подальшого розв’язання проблеми.

Під час представлення результатів проекту бажано дотримуватись наступних правил :

• Кожна група готує усне повідомлення  протягом 4-5 хв. Подає найважливішу інформацію про один з етапів розв’язання проблеми. Використовуючи для цього демонстраційний стенд та теку документів.
• Під час презентації потрібно використовувати демонстраційні матеріали, які допоможуть краще сприймати зміст повідомлення.
• У представленні проекту доцільно брати участь всім членам групи. Це буде переконливим свідченням того, що всі разом працювали над проектом.
• Учні повинні подавати найважливішу інформацію та наводити чіткі аргументи, говорити вільно й невимушено, уникаючи механічного читання тексту.
• Представляючи проект, слід використовувати ті матеріали, що розміщені на стенді, або ті, що в теці документів. 

Дітей необхідно навчити, як побудувати виступ, щоб привернути увагу присутніх та підтримувати її впродовж демонстрування проекту.

Учні завжди хочуть почути відгук про свій проект. Важливо підкреслити рівень творчості та оригінальності. Оцінюються ступінь володіння інформацією досліджуваної теми та риторичні вміння.

Оцінка учнівського проекту може проводитись учителем-консультантом, запрошеним на презентацію. Здійснюється також самооцінка проекту.

Обговорення проекту можна провести за такими запитаннями:

1.     Чого Ви навчилися під час проектних дій?

2.     Що Вам дала участь у виконанні проекту?

3.     Які вміння та навички здобули?

4.     Як працювали у групах?

5.     Що дала Вам групова робота?

6.     Що вдалося найкраще, чому?

7.     Що можна було б зробити краще, чому?

Учитель має заохочувати учнів до формування власної думки, критичного мислення, розвитку творчості, ініціативи.  Учитель добирає свої параметри оцінювання проекту. Ними можуть бути:

1.     Значущість і актуальність проблеми.

2.     Активність кожного учасника.

3.     Характер спілкування, взаємодопомоги.

4.     Залучення знань з інших предметів.

5.     Уміння аргументувати свої висновки, лаконічність виступів.

6.     Естетика оформлення результатів та сама презентація проекту.

Оцінка учнівського проекту

Оцінка вчителем

-     проміжних та кінцевого результатів;

-     вибору способу дослідження;

-     риторичних умінь;

-     значимості виготовленого продукту.

Оцінка запрошеними на презентацію 

      (адміністрація школи; громадськість; батьки; однолітки)

-     уміння представити проект;

-     значимість проекту;

-     можливості співпраці.

Самооцінка

-     чого навчився;

-     особистісний внесок;

-     що вдалося (аргументація);

-     що не вдалося (аргументація).

Проектну форму навчання можна використовувати як залікову з певної теми, як індивідуальну форму навчання, як позакласну роботу з предмета.

Метод проектів сприяє забезпеченню умов для розвитку індивідуальних здібностей і нахилів дитини, учить творчо мислити та інтелектуально вдосконалюватись. Він орієнтує учнів на самостійну, парну чи групову діяльність та активізацію навчання, при цьому реалізується творчий підхід до вирішення певної проблеми. Ціннісним є поєднання індивідуальних завдань з елементами колективного пошуку, розвиток комунікативних якостей. Учень намагається самостійно планувати, організовувати й контролювати свої знання та дії.